Жмеринська міська територіальна громада

Інформує Завідувач юридичного сектору Жмеринського об’єднаного УПФУ Бабієць Ю.В

Корупція як соціальне яви­ще притаманна всім без ви­нятку державам світу, вона — невід'ємний атрибут публіч­ної влади. Корупція існувала, існує й існуватиме, доки існу­ють держава і публічна влада. Відмінність різних держав щодо цього полягає не в на­явності чи відсутності коруп­ції як такої, а в її масштабах, характері корупційних проя­вів, впливі корупції на еконо­мічні, політичні, правові, соці­альні та інші процеси.

Останнім часом у засобах масової інформації з'являється багато інформації про витрати українських високопосадовців, які перевищують їхню заробітну плату, про невідповідність чиновницьких доходів стилю життя «на широку ногу», а також про не задеклароване майно.

       Законодавець справді поси­лив відповідальність за право­порушення у сфері фінансового контролю, встановивши адмініс­тративну, кримінальну та дис­циплінарну відповідальність.

       Законом України «Про запо­бігання корупції» від 14.10.2014 р. №1700-УІІ (далі — Закон) Кримінальний кодекс України доповнено статтею 366-1 «Дек­ларування недостовірної інфор­мації», яка встановлює з 26.04.2015 р. відповідальність за подання суб'єктом деклару­вання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, або умисне неподання суб'єктом декларування зазна­ченої декларації.

       Предметом злочину, перед­баченого статтею 366-1 КК Ук­раїни, є завідомо недостовірні відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, а також сама ця дек­ларація. Водночас декларація особи, уповноваженої на вико­нання функцій держави або місцевого самоврядування, та дек­ларація про майно, доходи, вит­рати і зобов'язання фінансового характеру — це не тотожні по­няття.

Відповідно до вимог статті 45 Закону суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національ­ного агентства з питань запобі­гання корупції (далі — Націо­нальне агентство) декларацію особи, уповноваженої на вико­нання функцій держави або міс­цевого самоврядування, за ми­нулий рік за формою, що визна­чається Національним агент­ством.

На сьогодні відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону діє положення статті 12 Закону України «Про засади за­побігання і протидії корупції», яким передбачено обов'язок суб'єктів декларування подава­ти за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансо­вого характеру за минулий рік за формою, визначеною зазна­ченим законом.

         Залежно від суб'єкта кримі­нального правопорушення дії, пов'язані з підробленням, вне­сенням недостовірних відомос­тей до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, перед­баченої додатком до Закону України «Про засади запобіган­ня і протидії корупції», можуть бути кваліфіковані за відповід­ними частинами статей 358 «Підроблення документів, печа­ток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених до­кументів, печаток, штампів» або 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу Украї­ни.  '

          Частиною 1 статті 172-6 Ко­дексу України про адміністра­тивні правопорушення (далі — КУпАП) за невчасне подання декларації особи, уповноваже­ної на виконання функцій дер­жави або місцевого самовряду­вання, встановлено адміністра­тивну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Посадові особи та керівники органів державної влади, під­приємств, установ та організа­цій, які є суб'єктами відпові­дальності за порушення антикорупційного законодавства, до­сить часто застосовують дис­циплінарну відповідальність що­до своїх підлеглих.

      У більшості випадків такі за­ходи вживаються за результата­ми розгляду подань органів прокуратури про ініціювання проведення службових розслі­дувань, скерованих у порядку статті 65 Закону.