24.10.2018 15:32 16
Щодо попередження безпритульності та бездоглядності
Реальна ситуація в Україні свідчить про те, що проблема “дітей вулиці” з’явилася не вчора, але за різних умов вона розвивалася по-різному.
Іноді важко пояснити, що спонукає дитину залишити родину, школу, близьких людей і йти на вулицю. Проте, сьогодні можна стверджувати, що існує ряд факторів, які, в основному, дозволяють зрозуміти, чому все частіше діти обирають такий ненадійний і часто небезпечний спосіб життя.
Сьогодні у нашій державі законодавче вирішення захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, базується на положеннях ст. 52 Конституції України: “Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу”.
Законом визначені основні положення щодо створення і забезпечення оптимальних умов для розвитку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Зокрема, безпритульні діти влаштовуються тимчасово у сім’ю родичів, знайомих, сім’ю патронатного вихователя, притулок для дітей служби у справах дітей, центр соціально-психологічної реабілітації дітей, центр соціальної підтримки дітей та сімей, соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко), спеціалізований будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення, у яких створюються умови для соціальної адаптації, ведеться підготовка до повернення у рідні сім’ї або до передачі під опіку (піклування).
Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у родинах опікунів, усиновлювачів, у дитячих будинках сімейного типу, у прийомних сім’ях покладається на органи опіки й піклування чи інші спеціально уповноважені органи.
Державні органи з метою боротьби з дитячою безпритульністю та бездоглядністю проводять ряд заходів:
• виявляють дітей, які залишилися без опіки батьків та їх розміщення у навчально-виховних закладах;
• здійснюють контроль за відвідуванням такими дітьми навчально-виховних, загальноосвітніх закладів.
• виявляють можливості та створюють умови для альтернативних форм сімейного виховання: дитячих будинків сімейного типу;
• здійснюють профілактичні заходи щодо попередження безпритульності та правопорушень серед дітей, їх соціальну реабілітацію;
• здійснюють пошук і повернення до постійного місця проживання неповнолітніх, які залишили сім’ю (у випадку можливості повернення );
• виявляють дорослих осіб, які “втягують” неповнолітніх у злочинні дії, проституцію, наркоманію, пияцтво, жебракування;
• притягують до відповідальності батьків за невиконання своєї соціально-виховної функції стосовно дітей.
Служба у справах дітей Жмеринської міської ради