Жмеринська міська територіальна громада

Сімейні форми виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, не є новими для України. Є відомості про те, що в ХІ сторіччі київські князі брали під свою опіку людей, які потребували соціальної допомоги, зокрема дітей-сиріт. Пізніше Ярослав Мудрий уклав перший український збірник законів «Руська правда»(1037),який містив також і правила стосовно опіки на державному рівні. Вперше в правничій практиці «Руська правда» виявила доброту про жінку-матір. Таким чином, право безпосередньо сприяло запобіганню сирітства.

Відродження сімейних форм виховання в Україні почалося лише в 90-х роках ХХ століття. Конвенція ООН про права дитини, яку було прийнято в 1989 році й ратифіковано Україною в 1991 році, проголошує, що дитині для повноцінного розвитку найкраще зростання в сім’ї, в атмосфері щастя, любові і взаєморозуміння. Саме за таких умов дитина може бути цілком підготовлена до самостійного життя в суспільстві й вихована в дусі розуміння цінності демократії, прав людини, вищих гуманістичних ідеалів та моральних цінностей.

В Україні спостерігається стрімке збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Проте кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні, незалежно від того, може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання чи ні. Щодо дітей, які за певних життєвих обставин залишилися без батьківського піклування, то обов’язок забезпечення їхнього розвитку та виховання бере на себе держава.

Державою визначене важливе завдання: забезпечити належні умови для виховання дітей, саме у сімейному оточенні, особливо тих дітей, які опинилися без батьківської опіки, підготовити дітей до самостійного життя.

Наразі у місті Жмеринка розвинуті форми сімейного виховання як опіка/піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

Варто нагадати, прийомна сім’я – це сім’я, яка добровільно взяла на власну житлову площу із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. При цьому дитина зберігає свій статус і користується відповідними пільгами. Прийомні батьки отримують від держави щомісячні кошти на утримання дитини та відповідну заробітну плату.

Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розвиток сімейних форм виховання перебуває у постійному розвитку, наразі у місті Жмеринка розглядається питання створення нових форм – сім’ї патронатного вихователя та наставництва над дитиною.

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація  дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатні вихователі отримують від держави кошти на утримання дитини (соціальну допомогу) та відповідну заробітну плату (грошове забезпечення).

Наставництво – це добровільна безоплатна діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя. Варто зазначити, що наставник – це не спонсор і не опікун/усиновитель, це дорослий значимий друг в житті дитини, який проводить з нею час та допомагає розвинути таланти.

Наразі головне – це бажання мешканців міста допомогти дітям, які зазнали труднощів ще на самому початку життя.

Всім небайдужим, хто зацікавився, просимо звертатись за відповідними консультаціями в службу у справах дітей Жмеринської міської ради, вул. Київська,1.А.