Жмеринська міська територіальна громада

Не можна купувати кавун, який тривалий час очікував на свого покупця.

Саме за таких умов нітрати, навіть якщо вони в нормі, переходять у нітрити. Упродовж тривалого часу зберігання кавуна вміст нітриту в ньому збільшується в декілька разів.

Перехід від «хвостика» до кавуна повинен виглядати як «сухий ґудзик».                                            Відірваний «хвостик» - ознака тривалого зберігання і транспортування. Бажано, щоб кавун був із невеликою жовтою плямою – місцем, яким він дотикався до землі, а значить, дозрівав сам.

Не беріть кавуни з тріщинами і вм'ятинами (щоб уникнути зараження мікробами)та ділянками, що підгнили (можливо, саме туди вводилась селітра). Якщо в м'якоті кавуна помітні жовті ущільнення і прожилки - відкладайте його вбік.

Не дозволяйте продавцеві вирізувати на пробу шматочок кавуна: шкірка завжди брудна, як і ніж. Мікроорганізми, потрапляючи у соковиту м'якоть, починають бурхливо розмножуватися, що призводить до кишкових захворювань.

Кавун слід обов’язково  мити перед вживанням!

Не купуйте розрізані кавуни, загорнуті в поліетиленові плівки. Плівка створює парниковий ефект, унаслідок чого відбувається ще бурхливіше розмноження хвороботворних бактерій.

Вибирайте кавуни середніх розмірів (5 - 7 кг). Якщо плануєте ласувати кавунами у великій компанії - краще взяти декілька невеликих кавунчиків, ніж одного смугастого велетня кілограмів на 20.

У кавунах нітрати накопичуються в шкірці і  прилеглій до неї незрілій частині завтовшки до3 см, тому не варто з’їдати кавуни аж до самої шкірки,  оскільки там знаходиться найбільше нітратів. Тому  дитину краще годувати тією частиною кавуна, яка   знаходиться ближче до серцевини. Для малюка 2-3-х років досить 80 -100 г кавуна,  а для дитини 4 -5-ти років - 100 -150 г.

Кавуни – це  наші  друзі,  але друзів  теж потрібно  вміти  вибирати!