ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вдосконалюється порядок обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 65.9 статті 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПКУ підставами для внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи є припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Головне управління ДПС у Вінницькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ), зокрема запроваджено трирівневу документацію.

Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями у рамках міжнародних груп компаній (далі – МГК).

Відповідно до оновленої редакції п.п. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Підпунктом 39.4.2.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Встановлено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.

Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР – 2017 і містить:

► документацію з ТЦ (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР – 2017) (п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ);

► глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новою редакцією п.п.39.4.7);

► звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією; подається при доході групи – понад 750 млн євро за рік) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новими підпунктами 39.4.10 – 39.4.14).

Крім того, відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків:

◄ повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

◄ глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

◄ звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.

Також Законом № 466 впроваджені положення щодо розширення вимог та деталізації окремих позицій локального файлу документації з ТЦ з обов’язковим:

- зазначенням фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);

- наведенням обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;

- наданням копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);

- наданням копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської звітності (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою));

- доповненням опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у КО;

- доповненням опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких документальних доповнень до таких договорів (контрактів).

Головне управління ДПС у Вінницькій області нагадує про запровадження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок. Він діятиме з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину, встановленого КМУ на всій території України задля запобігання поширенню COVID-19.

Утім робота вінницьких підрозділів контрольно-перевірочної роботи триває і зараз, оскільки мораторій не поширюється на документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків; на документальні позапланові перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ (розпочато процедуру реорганізації, ліквідації чи банкрутства або подано заяву про знаття з обліку); на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ; а також на  фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства щодо:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

-   цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Отож, упродовж січня-серпня 2020 року підрозділом податкового аудиту Вінниччини проведено 1620 перевірок. А саме, 90 – планових, 1190 –  позапланових, 34 – фактичних. За результатами завершених перевірок до бюджету донараховано 109,8 млн грн податків і зборів.

Окрім того, за результатами перевірок збиткових підприємств зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 3,9 млн грн, чим упереджено подальшу несплату цього податку на 699 тис. грн. Також на 39,8 млн грн зменшено залишки від’ємного значення з ПДВ, які включаються до податкового кредиту наступних податкових періодів,

Всього, за результатами контрольно-перевірочної роботи січня-серпня 2020 року, до Зведеного бюджету надійшло 41,1 млн. грн.

Упродовж січня-серпня 2020 року, на допомогу українським армійцям, платники податків Вінниччини перерахували до держбюджету 367 млн 662,4 тис грн військового збору. Про це каже в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк.

При цьому  посадовець наголошує, що понад прогнозовану цифру надійшло 8 млн 362,4 тис. грн. Разом із тим, сплачені на розвиток та модернізацію української армії кошти, на 4,3 відсотки або на 15 млн 49,1 тис грн перевищують суму, військового збору, перераховану впродовж січня-серпня минулого року.

Нагадуємо, що згідно з діючим законодавством, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Щодо об’єктів оподаткування військовим збором, то їхній перелік визначений статтею 163 Податкового кодексу України. До нього, крім заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться і ряд інших. Зокрема, орендна плата, виграші в державній або недержавній грошовій лотереї, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини тощо. Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.