Жмеринська міська територіальна громада

Вінницька область, Жмеринський район

16.08.2022 08:10 7

Сказ - небезпечна хвороба!

b50d0be9-b701-44d0-8353-20c84d3cf897.jpg

 

           В останні роки на території України і, в тому числі, в нашій області поширилась епізоотія сказу серед диких тварин. Основним резервуаром збудника сказу у дикій природі, як і раніше залишається червона лисиця. Продовжує залишатися значною кількість випадків сказу серед собак і котів, які найбільш наближені до людей та являють для них головну небезпеку щодо інфікування

           Захворювання на сказ серед людей, викликані покусами скажених тварин, продовжують реєструватись на теренах Вінниччини. Основна причина цього – недбалість тих, кого кусають хворі свійські або бродячі тварини та невчасно надана медична допомога.

             Жмеринський район не є винятком щодо захворюваності тварин на сказ. Напруженість епідситуації в районі позначилась і на Жмеринській ТГ.  Так у Жмеринській ТГ в 2020 році - зареєстровано 2 випадки захворювань на сказ тварин, за медичною допомогою звернулось 119 покусаних осіб, з них 34 особи отримали призначення на проходження профілактичного курсу щеплень проти сказу. В 2021 році – 1 випадок сказу із 5 випадків по Жмеринському району, до медичних установ звернулось 124 особи, щеплення призначено 56 особам. За поточний період 2022 року в Жмеринській ТГ зареєстровано уже 3 випадки сказу:  1 дика тварина - лис та  у 2 собак. За допомогою до медичних закладів звернулось 88 осіб, з них 34 особи отримали призначення на проходження профілактичного курсу щеплень проти сказу. 

            Основне джерело сказу в природі – це бродячі собаки, кішки та дикі тварини (лисиці, борсуки, білки). Час від часу дикі тварини забігають в населені пункти та кусають свійських тварин та людей. Збудником сказу є фільтруючий вірус, який при покусі чи обслиненні потрапляє в рану. Для людей небезпечні не тільки покус, а й слина хворої тварини. Лише окремі люди, покусані або обслинені хворою твариною, через свою безпечність можуть захворіти на сказ. Вони не звертаються за медичною допомогою, самі обробляють і перев’язують  місця покусів чи подряпин. Проходять дні, місяці, всі вони продовжують жити і працювати, не знаючи про навислу загрозу.

           А вірус сказу, попавши із рани в нервові клітини, тим часом повільно розповсюджується, доходить до нервових центрів і в клітинах головного і спинного мозку швидко розмножується. Покусаний починає відчувати біль в місці покусу. Погіршується загальний стан, з'являються болючі судоми м'язів лиця, глотки. Внаслідок утрудненого ковтання слини і збільшення її секреції, з'являється велика слинотеча, а на обличчі вираз жаху, зіниці розширені, голос хриплий. Страждання підсилюються при найменшому дотику вітру, при спробі напитися води, голосній розмові або стукоту дверей. Потім наступають тяжкі судоми, зупинка дихання і смерть.

          Єдиний вихід – це поспішити в травматологічний кабінет до поліклініки, де працюють спеціалісти, які врятують Вас від страшної загрози. Сьогодні наші лікувально-профілактичні заклади мають достатню кількість ефективних вакцин (достатньо 5-ти ін’єкцій) для попередження цього захворювання. Протипоказань для щеплень немає. Вакцину проти сказу призначають лише в тому випадку, коли є вірогідність зараження. Остаточний результат щодо можливого зараження видається після 10-ти денного нагляду за твариною, яка покусала людину. Якщо ж тварина невідома, то курс вакцинації життєво необхідний.

Пам`ятайте! Своєчасна вакцинація - єдиний спосіб порятунку від СКАЗу

 

                  ВСП Жмеринський районний відділ

ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»