Жмеринська міська територіальна громада

   Держпродспоживслужба повідомляє, що за останній час збільшилася кількість звернень громадян щодо незадовільного утримання вигрібних ям сусідами.

   Вимоги щодо санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою, викладені в «Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145.

   Дотримання цих вимог є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

   У відповідності до вимог, як виняток, за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах) рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах.

   Відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, вигрібна яма (вигріб) повинна бути побудована, як інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі та виконана з водостійкого матеріалу і призначена для збирання та зберігання рідких відходів. Наземна частина вигрібної ями повинна бути обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів. Відмінним рішенням питання скидання побутових стоків буде герметичний накопичувальний септик із пластику. Глибину герметичної ями необхідно робити не більше 3 метрів. Це пов’язано з її обслуговуванням асенізаційної машиною, шланг якої розрахований на 3-х метрову довжину забору стоків. Якщо зробити яму глибше, ефективність очищення знизиться через постійний осад на дні.

   Каналізаційна труба, що входить в яму, повинна мати 10 см в діаметрі. Глибина її закладки в грунт становить 1,2 м, що забезпечує її схоронність взимку. Ухил труби в сторону зливної ями повинен бути не менше 3%.

   Вхід стічної труби в стіну будь-якого конструктивного вирішення ями необхідно робити м’яким. Для цих робіт відмінно підходить бітум і звичайна будівельна піна. Дно ями облаштовується з обов’язковим ухилом в бік люка, що забезпечить більш якісне відкачування нечистот. Розкладання органіки в ямі призводить до утворення газу метану, який часто стає причиною вибуху. Тому його необхідно відводити з внутрішнього обсягу герметичної ями за допомогою вентиляційної труби діаметром 10 см і виведення її над землею на висоту не менше 60 см. Для роботи асенізаційної машини та обслуговування ями необхідно забезпечити до неї доступний під’їзд. Викликати машину потрібно буде 2 рази на місяць при витраті понад 150 літрів води на добу на одну людину. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.

   Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

   Вимогами Державних санітарних нормам та правил утримання територій населених місць, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. При цьому, відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. Також, слід враховувати напрямок схилу ділянки.

   Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку повинен визначати власник цього будинку з додержанням правил добросусідства відповідно до вимог Земельного кодексу.
Зміст добросусідства визначено в статті 103 Земельного Кодексу України, а саме:

1. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Згідно статті 104 Земельного Кодексу власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
В окремих випадках, відповідно до ст.158 Земельного Кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства
Жмеринського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області