Жмеринська міська територіальна громада

Жмеринське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області вкотре звертає увагу населення на актуальність проблеми забруднення питної води нітратами. Якість питної води є одним із ключових чинників збереження здоров’я населення. Особливу небезпеку становить підвищений вміст нітратів у воді децентралізованих джерел водопостачання, що може призводити до розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії - патологічного стану, при якому внаслідок надходження нітратів та їх перетворення на нітрити порушується здатність крові транспортувати кисень. Захворювання може мати тяжкий перебіг та становить особливу небезпеку для дітей раннього віку.

На відміну від дорослих, у дітей раннього віку ферментні системи, які відповідають за зворотне перетворення метгемоглобіну в нормальний гемоглобін, ще недостатньо сформовані. Це значно підвищує ризик важкого перебігу захворювання навіть при відносно невеликому перевищенні концентрації нітратів у воді.

Особливо вразливими для забруднення питної води нітратами є неглибокі колодязі та свердловини, розташовані поблизу присадибних ділянок, полів, господарських дворів. Основними чинниками забруднення є:

• інтенсивне застосування мінеральних та органічних добрив у сільському господарстві;
• потрапляння стічних вод та господарсько-побутових відходів у ґрунт;
• порушення санітарних відстаней між джерелами водопостачання та потенційними джерелами забруднення;
• сезонні природні фактори (танення снігу, рясні опади).

Водно-нітратна метгемоглобінемія - це не лише медична, а й соціально-гігієнічна проблема. Вона напряму пов’язана з умовами проживання, рівнем санітарної культури населення та доступом до безпечної питної води. У сільській місцевості та приватному секторі відповідальність за якість води часто повністю покладається на власників домогосподарств, що потребує підвищення обізнаності та відповідального ставлення до питання водопостачання.

Небезпека нітратного забруднення полягає в тому, що вода з перевищеним вмістом нітратів зазвичай не має ні запаху, ні присмаку, ні зміненого кольору. Без лабораторного контролю неможливо визначити її безпечність. Саме тому профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії повинна базуватися не лише на реагуванні на вже виявлені випадки, а й на системному підході до оцінки ризиків та спиратися насамперед на поінформованість населення щодо потенційних ризиків та відповідальне ставлення до використання питної води.

Для профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії рекомендуємо: 

- не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (N 50 мг/дм3); 

- для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, підтверджену лабораторно або фасовану/бутильовану столову воду;
- дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, бетонованого майданчика, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо);
- територію поблизу колодязя, каптажу джерела потрібно утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

- відповідно до санітарних вимог, колодязі необхідно чистити не менше 1 разу на рік: відкачувати воду, чистити стінки від нальоту, дно від осаду, зайвих речей, з подальшою дезінфекцією та проведенням лабораторного контролю питної води;
- необхідно пам’ятати, що у радіусі 50 м від колодязів не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці та проводити іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;
- місця облаштування колодязів слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів та місць утримання худоби;

- при перших клінічних проявах отруєння (проносах, синюшності шкірних покривів, задусі, прискореному серцебитті, судомах) негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.

Зверніть увагу! Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність. Таку рідину можна використовувати лише для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях тощо. 

 Збереження здоров’я, особливо дітей, значною мірою залежить від усвідомлення потенційних загроз і своєчасного прийняття запобіжних рішень щодо використання питної води.

Підготувала Вікторія КОТЯСЬ, відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Жмеринського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області