Жмеринська міська територіальна громада

Колодязна вода, що використовується для господарсько-питних потреб, повинна бути епідемічно-безпечною (не містити бактеріального забруднення), не шкідливою за хімічним складом та приємною за органолептичними (смаковими) властивостями.

Колодязі живляться поверхневими горизонтами, які погано захищені від забруднення. Основними джерелами забруднення колодязів є антропогенні фактори (діяльність людини), які значно переважають природні процеси. До них відносяться:  

• облаштування вигрібних ям та надвірних туалетів з порушенням вимог;
• розташування гноєсховищ та тваринницьких ферм;
• використання мінеральних добрив, пестицидів та отрутохімікатів;
• побутові стічні води, сміттєзвалища, полігони твердих побутових відходів (ТПВ) тощо.

Особлива небезпека – нітрати.

Нітрати - одна з найсерйозніших проблем колодязної води., вони:

•  не змінюють колір, смак і запах води;
•  не руйнуються при кип’ятінні (концентрація лише зростає);
•  особливо небезпечні для дітей до 3 років, людей похилого віку та осіб із захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем.

Перевищення вмісту нітратів понад 50 мг/дм³  робить воду непридатною для пиття та приготування їжі.

Рекомендації для власників колодязів

Щоб захистити себе та своїх рідних, Держпродспоживслужба рекомендує під час влаштування колодязів дотримуватись вимог, які регламентовані Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10:

- ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод) таким чином, щоб наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовувалася не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;

- для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя;

- влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин;

- підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.

- для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.

- для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси, зливна труба якого повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування. Біля колодязя влаштовують підставку для відер, навколо споруди огорожу (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежку із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

При виборі місця розташування колодязя слід враховувати те, що він має бути розташований на незабрудненій та захищеній місцевості, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 20 м ( індивідуальний ) або 50 м ( громадський ) від вбиралень, вигрібних ям. Влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються повінню, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених, а також на проїзній частині вулиць – забороняється.

Дезінфекцію колодязя необхідно проводити за епідемічними показаннями, а саме: при встановленні мікробіологічного забруднення води, при виникненні надзвичайних ситуацій (повеней, затопленні територій, в результаті сильних злив), а також з профілактичною метою.

У випадку отримання власником колодязя незадовільних результатів лабораторного дослідження води по санітарно-хімічних або мікробіологічних показниках необхідно відкачати воду та провести санацію: очистку, промивку  та дезінфекцію. Після проведених заходів провести повторний лабораторний контроль. Знезараження води у колодязях проводиться дезінфекційними засобами, які дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України і які внесено у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів.

Для безпечного споживання питної води рекомендуємо проводити своєчасне очищення та дезінфекцію колодязів, утримувати їх у належному санітарно - технічному стані.

Обережно ставтеся до джерела питної води! Регулярний контроль і правильний догляд за колодязями - це найкращий спосіб зберегти здоров’я ваше та ваших близьких.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства

Жмеринського  районного управління ГУ ДПСС у Вінницькій області