11.06.2026 16:21 30
Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) передбачені санітарно-гігієнічні вимоги щодо влаштування шахтних, трубчастих колодязів (свердловин) та каптажів джерел
Згідно ст. 26 Закону України «Про систему громадського здоров’я», водні об’єкти, що використовуються в цілях питного та господарсько-побутового водопостачання, а також у лікувальних, оздоровчих та рекреаційних цілях, у тому числі водні об’єкти, розташовані в межах населених пунктів, не повинні бути джерелами біологічних, хімічних і фізичних факторів шкідливого впливу на людину.
Критерії безпечності для людини водних об’єктів, у тому числі гранично допустимі концентрації у воді хімічних, біологічних речовин, патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, рівень радіаційного фону встановлюються санітарним законодавством і визначаються державними медико-санітарними правилами та нормативами.
Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 №400, передбачені санітарно-гігієнічні вимоги щодо влаштування, експлуатації та періодичний контроль безпечності та якості питної води шахтних, трубчастих колодязів (свердловин), каптажів джерел, а саме: згідно пп.3.31- 3.35 розділу ІІІ Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), влаштування колодязів та каптажів джерел слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення цих споруд.
Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об'єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.
Результати санітарно-епідеміологічного обстеження території повинні містити інформацію про місцеві природні умови, характеристику території розміщення водозабору із зазначенням існуючих та потенційних джерел мікробного, паразитарного і хімічного забруднення.
Місця влаштування колодязів, каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
Територію поблизу колодязя чи каптажу джерела треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.
У радіусі 50 м від колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
Забороняється влаштовувати колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.
Забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи каптажу джерела громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.
Для утеплення і захисту колодязів та каптажів джерел від замерзання можна використовувати пінобетон, мати із чистої соломи, сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї мети гній, перегній та інше.
Щойно побудовані колодязі та каптажі джерел можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта.
Санітарний паспорт оформляється власником, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках.
Колодязі та каптажі джерел необхідно влаштовувати з дотриманням вимог, наведених у додатку 7 ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Згідно пп.5.1-5.9 розділу V Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками колодязів та каптажів джерел.
Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10, один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.
Власники колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору - 24 години) її безпечності та якості, що проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за показниками, наведеними у додатках 1, 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10, після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії.
У тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна" і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності.
У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати.
Санацію шахтного колодязя слід проводити згідно з вимогами, наведеними у додатку 11 ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Відділ державного нагляду за дотриманням
санітарного законодавства Жмеринського районного
управління Головного управління Держпродспоживслужби
у Вінницькій області
