Жмеринська міська територіальна громада

Війна змінила життя мільйонів українських родин. Повітряні тривоги, вибухи, вимушені переїзди, розлука з близькими, постійний потік новин та невизначеність стали частиною реальності, у якій сьогодні зростають українські діти.

Навіть якщо дитина мало говорить про війну, це не означає, що вона не переживає. Стрес може проявлятися по-різному: дитина може стати мовчазною або дратівливою, частіше плакати, боятися залишатися сама, погано спати, втрачати інтерес до навчання чи улюблених занять. Маленькі діти можуть сильніше триматися за батьків і потребувати більше уваги.

У такі моменти найважливішою опорою для дитини залишаються близькі дорослі.

💛 Говоріть із дитиною

Не уникайте запитань дитини про війну, але відповідайте відповідно до її віку. Не потрібно розповідати страшні подробиці. Важливо бути чесними та водночас підтримувати відчуття безпеки.

Можна сказати: «Зараз небезпечно, але ми знаємо, що потрібно робити. Я поруч із тобою».

💛 Не забороняйте боятися

Фрази «Не плач», «Не бійся» або «Ти вже дорослий» не допомагають позбутися страху. Набагато важливіше визнати почуття дитини:

«Я розумію, що тобі страшно. Ти можеш розповісти мені про це».

💛 Створюйте відчуття безпеки

Під час повітряної тривоги спокійно пояснюйте дитині, що потрібно робити, та послідовно дотримуйтеся правил безпеки.

Якщо є можливість, нехай у дитини буде невелика особиста річ, яку вона може взяти із собою в укриття: улюблена іграшка, книжка чи інший знайомий предмет. Це може допомогти зменшити тривогу та створити відчуття звичного середовища.

💛 Зберігайте звичайне життя

Там, де це можливо, підтримуйте прості щоденні ритуали: сніданок, навчання, прогулянку, сімейну вечерю, розмову перед сном.

Звичайні справи мають велике значення. Вони допомагають дитині відчувати передбачуваність і стабільність навіть у складних обставинах.

💛 Обережніше з новинами

Дитині не потрібно постійно бачити кадри руйнувань, загиблих і поранених. Особливо важливо не залишати такі новини увімкненими фоном удома.

Пояснюйте дитині події спокійно, без зайвих страшних подробиць, та обмежуйте потік інформації, який може посилювати тривогу.

💛 Дозволяйте дитині залишатися дитиною

Навіть під час війни дитина має право сміятися, гратися, святкувати день народження, зустрічатися з друзями, малювати та мріяти.

Радість у складний час — не привід для сорому.

💛 Пам’ятайте про себе

Батькам також важливо турбуватися про власний стан. Неможливо постійно бути сильними. Втома, страх і тривога дорослих у воєнний час — зрозумілі.

Якщо є можливість, знаходьте хоча б невеликі моменти для відпочинку та відновлення. Спокійний дорослий — важлива опора для дитини.

Коли варто звернутися по допомогу?

Особливої уваги потребує стан дитини, якщо сильний страх, проблеми зі сном, постійна тривожність, замкнутість, агресивність або інші різкі зміни поведінки не минають чи посилюються.

У такій ситуації варто звернутися по професійну психологічну допомогу.

Українські діти сьогодні дорослішають у надзвичайно складних обставинах. Ми не можемо забрати з їхнього життя всі тривоги та небезпеки війни. Але можемо дати їм те, що залежить від нас: любов, підтримку, увагу та відчуття, що вони не залишаються зі своїм страхом наодинці.

Будьте поруч. Слухайте. Обіймайте. Говоріть із дітьми. І щодня нагадуйте їм: «Ти не один. Я поруч».

Матеріал підготовлено за інформаційними матеріалами ГО «Правозахисна спілка “Допоможемо дітям”».